Конвенція ООН «Про права дитини»

Поговоримо про права та зіграємо в цікаві ігри, така надзвичайна форма виховної години сподобалась учня 6-В класу. 

1989 року представники урядів розвинутих країн, у тому числі й наша Україна, яка на той час перебувала у складі Радянського Союзу, підписали Конвенцію про пра­ва дитини.

Конвенція — це угода, договір між державами з певних питань. У даному випадку — з питань прав дітей. Підпи­савши цей документ, уряди домовилися охороняти права дітей, які живуть на територіях цих держав.

У Конвенції визначено, що дитиною вважається лю­дина, якій ще не виповнилося 18 років, що всі діти наро­джуються вільними і рівними у своїх правах і що не мож­на їх піддавати дискримінації через національну, етнічну, релігійну, расову ознаки, а також через стать, політичні переконання.

Які ж права дитини визначені Конвенцією? (Читає уч­ням основні положення Конвенції про права дитини.)

«Дитина незалежно від її раси, національності, кольору шкіри, статі, мови, релігії, етнічного чи соціального похо­дження, майнового стану, стану здоров'я, незалежно від її батьків та її законних опікунів має право:

—    на життя;

—    на ім'я та набуття громадянства;

—    знати своїх батьків;

—    на збереження своєї індивідуальності;

—    підтримувати взаємини з обома батьками, якщо ті розлучилися;

—    висловлювати свої погляди і думки з усіх питань;

—    одержувати і передавати інформацію (за винятком певних обмежень);

—    на свободу думки, совісті й релігії;

—    на свободу об'єднань і товариств у мирних цілях;

—    на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції;

—    на захист від посягань на особисте життя, честь і гід­ність;

—    на повноцінне і достойне життя, на піклування з ме­тою догляду за нею;

—    на користування благами соціального забезпечення;

—    на освіту, відпочинок і дозвілля;

—    на рівень життя, необхідний для фізичного, розумо­вого, духовного, морального і              соціального розвитку дитини;

—    на захист від економічної експлуатації і від вико­нання будь-якої роботи, яка може            завдавати шкоди її здоров'ю чи розумовому, фізичному, духовному, моральному,               соціальному розвитку;

—    на захист від незаконного зловживання наркотиків, психотропних речовин, від                  усіляких форм сексуаль­ної експлуатації та сексуальних розбещень;

—    на гуманне поводження, на захист від незаконного чи свавільного позбавлення                волі, свободи;

—    на негайний доступ до правничої допомоги і на таке поводження, яке сприяє                    розвитку у дитини почуття гідності й значущості, зміцнює в ній повагу до прав                  людини і її свобод, сприяє виконанню нею корисної ролі в суспільстві.

Проведено також творче завдання «Я маю право!».

Учитель поділив учнів на групи і роздав групам карт­ки, на яких написано по одній статті Конвенції про права дитини.

За кілька хвилин учні пояснювали своїми словами статті Конвенції і навести життєвий приклад, що відобра­жає дію цієї статті.